Хто відповідатиме за напад безпритульної собаки

Відповідно до статті 180 Цивільного кодексу тварини є особливим об’єктом цивільних прав, на яких поширюється правовий режим речі, тобто собака є майном, об’єктом права власності.

Статтею 12 Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Отже, якщо у собаки є господар, то він і нестиме відповідальність за напад такої тварини на людину (адміністративну, цивільну, а у деяких випадках і кримінальну).

Відповідно до статті 1 Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» безпритульні тварини — домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини.

Враховуючи положення статті 15 цього ж Закону, для утримання безпритульних тварин створюються притулки для тварин, які можуть створюватися органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами. Притулки для тварин діють за рахунок коштів їх власників, а також будь-яких інших не заборонених законом джерел.

Місцеві бюджети можуть передбачати кошти на створення притулків для тварин та відшкодування витрат притулкам по утриманню тварин незалежно від форм власності.

Безпритульні та бродячі тварини підлягають вилову, поміщенню в карантинний майданчик та передачі власнику або у спеціалізований притулок. Шкода, заподіяна ними, підлягає відшкодуванню.

Відповідно до пункту 44 статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування» встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність, належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Враховуючи положення статті 30 вказаного Закону організація благоустрою населених пунктів та здійснення контролю за станом благоустрою належить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Отже, відповідальність за безпритульних тварин покладається на територіальні громади, на території яких їх було виявлено.

У відповідності до статті 3 Цивільного процесуального кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Особа має право вимагати відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок нападу собаки у випадку, якщо:

— мало місце пошкодження її особистого майна (одяг тощо);

— якщо особі було завдано каліцтво, інше ушкодження здоров’я внаслідок нападу собаки (статті 1167, 1187, 1195 ЦК).

Таким чином, тягар відповідальності за напад на людину безпритульної собаки лягає на відповідну місцеву раду, яка буде відповідачем у разі позову до суду про відшкодування шкоди, завданої нападом такої тварини.

Як довести факт нападу собаки?

— звернутися до закладу охорони здоров’я, отримати довідку про факт нападу та наявність тілесних ушкоджень;

— написати заяву до поліції (або зателефонувати 102 безпосередньо на місці події) з метою належної фіксації факту нападу собаки і наслідки (у вигляді пошкодженого майна, тілесних ушкоджень), а також надання відповідної правової оцінки вказаного діяння;

— наявність витрат на лікування можна підтвердити відповідними платіжним документами;

— довести факт нападу собаки можуть в тому числі і свідки даної події;

— заподіяну моральну шкоду також треба доводити. 

Відповідно до статті 23, статті 1167 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав, у тому числі за наявності душевних страждань, які фізична особа відчуває у зв’язку з пошкодженням його майна та нанесення шкоди здоров’ю. При цьому така шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Управляющий 

Адвокатским бюро Максим Хартов

 

0 ответы

Ответить

Хотите принять участие в обсуждении?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий